Розширюємо свій словник рідної мови

Редакторка і філологиня Ольга Васильєва зібрала пʼятнадцять забутих слів, та не простих. Їх обʼєднує те, що всі вони невідмінювані: прислівники, прийменники, сполучники, частки, вигуки, вставні слова. Навряд чи вийде їх воскресити, але нагадати ці милі лексеми – добра справа.

Це полегшить нам із вами розуміння деяких місць у творах класиків.

•  Ачéй (частка) – може, можливо, а що як.

Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю. (Словник Грінченка)

•  Бігмé (частка) – авжеж.

То він, бігмé, він винен, най сам скаже: хто кого перший раз зачепив? (Ю. Федькович)

•  Далебí (вставне слово) – правду кажучи.

Ти, Ведмедю, далебí всі ті свої дурні сльози сьогодні викупив з процентами! (У. Самчук)

•  Допíру (прислівник) – щойно.

Вони обертаються на однім місці, немов дракони на череві, зарівнюючи й землю там, де допíру їхала валка з пораненими юнаками. (І. Багряний)

•  Достóту (прислівник) – точнісінько.

Вона дивилась на жовте й підсиняне батьківське лице... і злякалась, думаючи, що колись такий достоту буде її чоловік. (І. Нечуй-Левицький)

• Зáким (сполучник) – поки.

Не довго я стояла, забарилася, Заким вода очистилася... (П. Чубинський)

•  Зелó (прислівник) – дуже.

Пан воєвода сказати велів, що його війська зелó потомлені стали від безперервних цілорічних боїв. (І. Ле)

•  Либóнь (прислівник) – нібито, мабуть.

Всі почали чекати того суду, який мав бути либóнь [нібито] восени, як казав адвокат. (М. Коцюбинський)

Про Сагайдачного співали, Либóнь [мабуть] співали і про Січ. (І. Котляревський)

•  Опрíч (прийменник) – окрім.

А наймичка невсипуща Щовечір, небога, Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче; І ніхто того не чує, Не знає й не бачить, Опрíч Марка маленького. (Т. Шевченко)

•  Прéцíнь (сполучник / прислівник у знач. вставн. слова) – адже, все-таки, а втім.

Ти ж знаєш прецінь [адже], що вони тепер недобрі. (О. Кобилянська)

На Будзиновського не нарікаємо тому, що прецінь [все-таки] він з чогось жити мусить. (В. Стефаник)

Я сидів на возі… і весь дрижав з ляку перед власними мріями, а прецінь [а втім] не міг від них відірватися. (І. Франко)

•  Присійбó (вигук) – справді, насправді.

Охоче дав би вам щось на чай, так, присійбо, не маю. (В. Шевчук)

•  Прóбі (вигук) – «Рятуйте!».

О Боже! Хилиться! Рятуйте! Пробí! (П. Куліш)

•  Си́річ (сполучник) – тобто.

Ти собі як хочеш, а я піду шукати прекрасну незнайомку, сиріч мельниківну. (М. Стельмах)

•  Сливé (прислівник) – майже.

Останнє листя падало з дерев сливé без шелесту. (Леся Українка)

• Чень (частка) – може, може-таки.

То чень в новім, великім людськім храмі Хтось добрим словом і мене згадає (І. Франко)

Скільки з наведених слів ви знали?

Вас може також зацікавити

8. 12. 2024

Той, хто запалює ліхтарі

До 23 грудня у старовинній Празі можна побачити, як Лампар, ніби в старі добрі часи, вручну вмикає ліхтарі

28. 11. 2024

Історія «чорної пʼятниці»

Називають цей день і аферою століття, й підступами хитрющих маркетологів. Але не все так просто…

4. 7. 2024

Українцям за кордоном: важливі відповіді на важливі запитання про війну, про Україну та її відносини з Росією

Такі питання десятками чують українці від іноземців і часто потребують допомоги із аргументами для своїх відповідей