Фічі, скіли, бекґраунди, лайфхаки...

«Фічі, скіли, бекграунди, лайфхаки... Доборолась Україна до самого краю...», – цитує читачку свого сайту на фейсбуці філологиня, літературна редакторка Ольга Васильєва і замислюється: що означають ці англізми і чи можна замінити кожен одним українським словом?

Ми також зацікавились цією темою і, поки наші читачі і слухачі вивчають чеську мову і часто-густо вживають чеські слова в своїй розмові, спробуймо розібратися з тими особливими англійськими словами, які уже встигли заполонили нашу українську…

Фіча – особливість або функція. Одним словом замінюється.
Скіл – навичка. Одним словом замінюється.
Софт скілс – «мʼякі» навички, тобто соціально-комунікативні. Два слова і там, і там.
Гард скілс – компетентність. Замінюється одним словом.
Бекґраунд – досвід або нажиток. Замінюється одним словом.
Лайфхак – хитрість або порада. Замінюється одним словом.

Більшість сучасних англізмів запозичена без потреби.

Окремої уваги потребує явище українгліш

УКРАЇНГЛІШ — це контамінація (схрещення) українських слів та словосполучень з англійськими, тобто запозичення англізму не в чистому вигляді (як лайфхак чи бекґраунд), а підлаштування його до морфологічної чи синтаксичної структури української мови з утворенням суржику.

Філологиня Ольга Васильєва наводить невелику частину таких суржикізмів:

рофлити (від ROFL – rolling on the floor laughing) — дуже сильно сміятися, також насміхатися;
чатитися – листуватися в електронній формі;
кікнути – вилучити людину з чату;
тапнути – тицьнути пальцем на екран телефону;
скролити – користуватися прокруткою на екрані;
стримити – виходити в етер;
стартапити – започаткувати проєкт;
делітнути – видалити;
хакнути – зламати мережу;
хейтити – ненавидіти, цькувати в інтернеті;
кенселити – скасовувати чиїсь попередні здобутки;
зачекінитися – позначитися десь;
офнутися – зникнути, вимкнутися звідкись або вмерти;
заапрувити – схвалити, затвердити;
апгрейднути – оновити;
факапити – робити помилки;
фіксити – лагодити;
фоловити – відстежувати;
шерити, репостити – поширювати;
чилити – відпочивати;
агритися – злитися;
релокейтнутися – переїхати;
аплікуха – застосунок;
пруфи в студію – потребую доказів;
овер дофіга – забагато;
це анбелівебл – це неймовірно;
та на ізі – запросто;
рілі – справді;
ну камон – годі тобі;
олди – люди, народжені у ХХ столітті;
кринжовий, кринжатина – огидний, огида / сором;
криповий, крипово – моторошний, моторошно;
рандомний – випадковий;
треба асап (від ASAP – As Soon As Possible) – треба чимшвидше.

Англізація свідомості розхитує український мовний код, як і русифікація та полонізація. Айтівцям (теж покруч), тобто ітівцям привіт! Будьте стійкішими та відповідальнішими, не тягніть у мову різний непотріб! Вас наслідує решта українців.

До речі, про «асап»

В українській мові є унікальні прислівники чимшвидше / якнайшвидше. Нічого подібного немає ані в англійській (as soon as possible), ані в російській (как можно скорее).

Хтось не відчуває небезпеки від українглішу, але з часом можна скотитися до мови нашої діаспори. Ось приклади з групи «Українці в Чикаго»:

«Чи пан повокає мого доґа вздовж того фенсу до парку і назад?»

«Ким я можу піти до парку з?»

«Я запаркувала свою кару на корнері стріти, бо мушу нині попейнтувати пліт». А потім: «Шо на мене так дивишся, ніби не по-українськи говорю?»