.jpg)
Артем Твердун із сім’єю живе в Чехії вже три з половиною роки, родом із села Долиняни Чернівецької області, останні роки перед еміграцією провів у місті Кам'янці-Подільському.
Вирушити у похід Артема змотивував чеський народ, який значно підтримує українців.
«Я хотів так висловити свою вдячність, таким чином сказати «дякую», – каже чоловік.
Воднораз упродовж подорожі Артем здійснював благодійний збір коштів на термобілизну для українських військовослужбовців.
«Спочатку, коли я вирушав, то хотів просто зібрати кошти і відправити солдатам, не знаючи кому. Але під час подорожі зі мною зв’язався товариш, якому я перед цим збирав на шоломи. Три комплекти підуть йому, а більша частина – іншому», – додає він.
Стартовою точкою походу було чеське місто Карлові Вари, а фінішував Артем у місті Брно. За день необхідно було проходити мінімально 40 кілометрів, щоб досягнути мети – за десять днів, до 26 вересня, подолати маршрут, який загалом склав 408 кілометрів.
Це був перший досвід такого тривалого і складного походу для Артема Твердуна. Щодень він розпочинав із чашкою кави та картами Google, щоб прокласти ділянку маршруту: через ліси, через річки, через болота – Артем їх передчасно не уникав: на його думку, так було цікавіше. Траплялося, що було неможливо перейти через річку чи автомагістраль, і необхідно було переплановувати маршрут із урахуванням обходу.
«Із першого по десятий день я зупинявся й розмовляв практично із усіма чехами, яких зустрічав по дорозі. В селі, в місті – не має значення. Я всім розказував, куди і чому я йду. Емоції у людей були різні», – розповідає Артем.
Які реакції були в подорожніх, де ночував і про що думав у поході Артем Твердун, а також про казуси в дорозі й найцінніший досвід слухайте у розмові на «Радіо Україна» (модератор – Софія Татомир).