«До цього я ніколи не служив в армії, мій максимальний досвід — це якісь американські фільми-екшни. Та за 40 днів нашого злагодження у батальйоні ТРО і конкретно в моїй першій стрілковій роті я отримав досвід роботи зі стрілковою зброєю. Ми 40 днів перебували в одній казармі, не ходили додому ночувати, пристосовувалися до умов бойових дій. І коли вже були в зоні траси Слов'янськ-Ізюм, то нам вже було легко в окопах. Ми вже не думали про якісь побутові речі, ми вже думали про оборону, про зброю. І власне саме там зрозуміли, що головна стрілецька зброя — це лопата, щоб заритися, тому що зараз — це війна артилерії і ІТ-технологій. Можливо, у двох відсотках випадків доля вирішується стрілецькою зброєю, і це, очевидно, спецназ, спецпідрозділи. Всі інші держать лінію військової оборони, де все рішається високими технологіями — ну і людським фактором під назвою «українці», — говорить у розмові з програмою «Година зі Сонею Кошкіною» професор Ужгородського національного університету, доктор філософських наук, завідувач кафедри соціології та соціальної роботи Федір Шандор.
.png)
Із початком великого вторгнення Росії в Україну Шандор став бійцем 101 Закарпатської бригади ТРО, однак не залишив викладання. Відома світлина, де він читає студентам лекції з окопу, просто на передовій навесні ширилася ЗМІ та соцмережами з вірусною швидкістю. А напередодні Нового, 2023 року в Ужгороді відкрили 54-у міні скульптурку з відповідним зображенням (міні-скульпутри – своєрідна візитівка Ужгорода, часто прогулянкові маршрути містом складають саме «за фігурками»).
«Щоб не перетворити освіту у профанацію, потрібно знайти ті основні напрями, які показала війна. Є професії, які стали дуже необхідними: це не тільки ІТ-технології, військові, транспортні, медичні спеціальності. Це, наприклад, політологи, історики. Важливими є українська мова, культурознавство — саме їхня відсутність на педагогічно-науковому фронті призвела до теперішнього стану. Я не говорю про якісь там національні лозунги, я говорю про елементарне знання культури, історії», — зазначає Шандор, розповідаючи про те, якою бачить комплексну реформу вищої освіти після війни.
Окрім усього, він є президентом Закарпатської туристичної організації — до війни активно розвивав місцевий туризм, популяризував рідний край.
«Закарпаття стає краєм, де формується обличчя майбутньої України. Тут усе перемішалося. Такі події, як війна, руйнують стереотип «схід-захід-північ-південь». Війна сформувала новий факт під назвою «єдина Україна», «український народ». Через Закарпаття пройшли в Угорщину, Словаччину, Румунію багато мільйонів людей, і закарпатці самі вийшли зі свого конформізму, своєї маленької шкарлупки, і взяли участь у всеукраїнському будівництві і всеукраїнській обороні. Тому Закарпаття змінилося зсередини, ментально. Я думаю, що той край, який раніше вважався на задвірках від Києва, тепер буде лицем України в бік Європи», — наголошує Шандор.
Деталі розмови слухайте в подкасті.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
